Собаки

Г. С. Сковорода

 У селі в господаря жили два собаки.

Якось повз ворота проїжджав незнайомий. Один собака вискочив і погавкавши, покіль незнайомий зник з очей, вернувся до двору

.-        Що ти з цього маєш? – спитав другий.

-        Та хоч нудьгу розважив, – відповів перший.

- Адже не всі проїжджі, – сказав розумний, – такі, щоб їх за ворогів господаря нашого мати, а то б я й сам служби своєї занедбав, хоч минулої ночі нога моя у вовчих зубах побувала. Собакою бути річ не лиха, та без причини гавкати на всякого – безглуздя.

Сила. Розумний чоловік знає, що гудити, а безглуздий базікає без пуття!